Екзархат

Герб екзархатуДонецький екзархат створений у 2014 році шляхом розділення Донецько-Харківського екзархату УГКЦ, який був заснований у 2002 році.

Донецько-Харківський екзархат Української Греко-Католицької Церкви (2002–2014)

Донецько-Харківський екзархат засновано згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові 1-5 липня 2001 року. Рішення, котре благословив Папа Римський Йоан Павло ІІ, було оприлюднене 11 січня 2002 року Божого. Екзархом Донецько-Харківським іменовано і проголошено 30 квітня 2002 року Божого владику Степана (Меньок), ЧНІ. Хіротонія єпископа Степана відбулася 15 лютого 2002 року у архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Возведення на престол (інтронізація) відбулась у храмі Покрови Пресвятої Богородиці м. Донецька 12 травня 2002 року Божого. В урочистостях взяли участь Блаженніший Патріярх Любомир (Гузар), тодішній папський нунцій Микола Етерович, єпископи та миряни.

До складу Донецько-Харківського екзархату входило сім областей Східної України: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Сумська і Харківська.

Донецький екзархат Української Греко-Католицької Церкви (з 2014 року)

2 квітня 2014 року в Ватикані повідомлено про те, що Блаженніший Святослав Шевчук, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, за згодою Синоду Єпископів УГКЦ та порадившись з Апостольською Столицею, створив Харківський Екзархат УГКЦ, виокремлюючи його територію з дотеперішнього Донецько-Харківського Екзархату.

На сьогодні Донецький екзархат включає в себе Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запорізьку області та поділяється на чотири деканати:

  1. Донецький деканат;
  2. Запорізький деканат;
  3. Краматорський деканат;
  4. Дніпровський деканат.

З 2014 року екзархом Донецьким УГКЦ є владика Степан (Меньок).